1

День

Коли друзі вертались додому вони помітили велике кукурудзяне поле недалеко від хліву.

В домі тітка Єлизавета попросила друзів піти на сусідську ферму, взяти корм для курей і швидко повернутись додому обідати. Дядько Курт дружить з власником тієї ферми і вони інколи один одному помагають.

Йти треба далеченько і Джеймс запропонував піти короткою дорогою через кукурудзяне поле. Він сказав, що вже ходив цим шляхом і вони не заблукають. Кріс і Емма погодились.

2

Друзі йшли. Джеймс знав що пам’ять його не підводить і вони не заблукають. Але раптом на тій самій стежині, по якій Джеймс завжди ходив, з’явився глухий кут. Він був шокований, бо знав цей маршрут як своїх п’ять пальців. Емма вже почала би його звинувачувати, але вони подивились назад і тієї дороги по якій вони йшли не було. Замість ледь протоптаної доріжки там густо росла кукурудза. Їм нічого не лишалось робити, окрім того як тільки йти в тому напрямку в якому вони йшли.

3

Вечір

Вони блукали і кликали на допомогу. Поле не було дуже велике і друзів дивувало що вони так довго ходять по ньому в одному напрямку. Ще їх дивувало чого вони не чують як їх кличе дядько Курт. Особливо це дивувало Джеймса. Він знав його крик. Цей крик можна було б хоч трохи почути, стоячи на протилежних кінцях поля. Все ж вони продовжували йти.

4

Ніч

Голодні, зморені, вони ходили по кукурудзяному полю майже десять годин. Друзі вирішили там переночувати і на наступний день знову шукати дорогу додому.