Дід

Дід

• Дядько Джеймса, Курт, за містом має свою ферму і кожного літа запрошує свого племінника в гості. Джеймс нерідко приїжджає з своїми друзями Крісом та Еммою. У всіх трьох є неприємні спогади зв’язані з цим місцем. Кріс розбив старовинний глиняний горщик. Емма випадково випустила коня  хліва, який потім втік та так і не знайшовся. Джеймс ледь не спалив той самий хлів. Запалений сірник вилетів з його рук та впав у сіно, а Джеймс не помітив цього. Коли він прийшов додому, його тітка Єлизавета запропонувала йому випити молока, ще з цілого старовинного горщика. Коли Джеймс майже все випив Єлизавета виглянула у вікно.

—  Боже! Що трапилось?! — скрикнула вона і вибігла на вулицю.

 Джеймс теж встав і вийшов до неї.

—  Джеймс біжи до криниці, швидко!  — крикнула Єлизавета.

З сараю йшов дим і дочувались крики тварин. Вони все гасили, потім прибіг дядько Курт і поміг їм. Тварини не постраждали. Коли все закінчилось, Курт спитав: «Ну і як це сталось?». Його жінка покачала головою, а Джеймс не відривав очей від хліву. Невелика частина сіна згоріла і червоні стіни в тому місці стали чорними.

—  Ну? — Курт дивився тільки на Джеймса, який розумів що це все його вина.

—  Я…. не знав що так буде — Курт видихнув і дав Джеймсу по потилиці.    

Джеймс відчував себе винуватим, але довго його совість не мучила. Єлизавета пробачила його вже на другий день, а Курт трохи ображався і те недовго.