Субота 12:43

Нарешті вони знайшли підходящу галявину. Хлопці збирали палки для вогнища, Емма розстилала покривала.  Потім Кріс і Джеймс смажили м’ясо.

Субота 15:06

Вони поїли, віддихнули та почали збиратися назад. Кріс приблизно пам’ятав дорогу додому, тому всі слідували за ним.

Субота 17:23

Друзі заблукали.  Вони ходили по лісу дві години. Кріс вірив, що вони все ж скоро знайдуть дорогу додому. Емма зла, звинувачувала хлопців в тому, що вони змусили її піти так далеко в ліс. Чим довше вони ходили, тим більше вона нервувала. Джеймс теж нервував, але звинувачував він себе не довго. Його турбувало лише те як щоб чим швидше знайти дорогу та вийти з лісу. І не дуже хвилювало, що є великі шанси на ночівлю в лісі.

Субота 19:58

Вони досі блукали. Кріс добре заморився три години ходити з двома великими покривалами в руках.

Він обходив невеликі кущі і наступив ніби на маленький черевичок, як ті що одягають зовсім маленьким дітям. Черевичок вискочив з-під ноги Кріса і кущі гучно зашелестіли. 

— Ей! — здивовано сказав Кріс.

 Друзі переглянулись. Кріс оглянув кущі:

— Я ніби на наступив на чиюсь ногу — сказав він.

Раптом з кущів вистрибнув маленький гном. В червоному, гострому ковпаку, сірому комбінезоні поверх синього светра і маленьких коричневих чобітках.  Він сліпуче усміхався. Його голова була вкрита сивим волоссям і кучерявою сивою бородою. На лобі виднілись не глибокі зморшки.