Другий – то смак побачень, романтичний та вразливий, очікуючий та закоханий.

Ми п’ємо каву, коли виглядаємо знайому постать серед натовпу, сидячи у кав’ярні. Ми пропонуємо каву, як перший привід для знайомства. Ми робимо на каві романтичні малюнки, щоб натякнути на свої почуття, а ще намагаємося побачити своє майбутнє на дні вже випитої чашки.

Ось такий смак.

Лише нещодавно в моєму житті з’явився третій.

Він настільки дивний, що його важко описати і усвідомити.

Виявляється кава смачна без цукру, вершків та інших прикрас.

Вона велична і спокуслива. Кожен ковток показує інший світ. Іноді траплялось так, що дивлячись у вікно і зробивши перший ковток гарячої і запашної кави, я бачу дивовижний інший світ на вулиці. І дуже дивуюсь, коли другий ковток вже занадто холодний, але такий самий смачний. Виявляється пройшло багато часу між цими ковтками, я побувала в іншому світі, нікуди не поспішаючи, — побачила гарну пташку, чомусь далека квітка виявилась під балконом, дерева розповідають свою історію.

Роблю третій ковток і розумію, що в моїх руках олівець і на звичайному листку А4 вже гарний портрет. Дивно хто це? Да це ж я? Тю, а чому я посміхаюсь — тому що я щаслива.

Саме кава розкриває різні світи. Вона супроводжує нас в різні періоди життя.

І чуть раніше я написала:

«В моєму житті були і є лише три присмаки кави.»

Але тепер я б виразила це інакше:

В моєму житті були і є три смаки кави, але я з нетерпінням очікую четвертий, п’ятий….