Содержание
Село Цезарево.Будинок Силеверстовых.Хлопчик Міша (або як називали його все Мишко) відправився в ліс.Було йому годков 11, але мати його Світлана сказала йому:
-Без хліба,рушниці,солі,сірників,патронів і сокири не пущу.
-Навіщо,матушка?-здивувався Мишко.
-Як навіщо,синку!-зітхнула мама Світлана.- Без хліба зголоднієш, сіль теж згодиться, сірники і сокира для багаття.А сокира ще для зарубей,а раптом загубишся!Адже у нас тайга!Звірина незнамо яке!А патрони з рушницею для захисту.Можеш і топірець для захисту використовувати в разі, якщо патрони закінчаться.А бажано з батьком йди або з одним.Тільки Миша зібрався засперечатися,як його тато Дмитро сказав:
— Хлопцю 11 років, а ти його з друзями або зі мною відправляєш!Один впорається!
-А якщо загубиться?- стривожилася мати Міші.
-Подорослішати.Потім акуратніше буде.Слухай, синку, — раптом сказав папа Дмитро.- Даємо тобі терміну 2 тижні.Якщо не прийдеш після станемо шукати.
Тільки мама рот роззявити хотіла, як тато на неї подивився.Якось загрозливо і грізно.Діма погодився,його зібрали і ось через годину він вже на підході до лісу.Він ще ліхтарик взяв і масло захопив,якщо згасне ліхтар.Дід з бабкою приїхали, запитали де онук, їм пояснили, вони стривожилися, але їх заспокоїли і всі їм сказали.
Близько Цезарево був хвойний ліс, хоча це я сказав вже раніше.У цьому лісі ведмедів і вовків майже не було.А,забув.Миша туди взагалі спочатку за грибами пішов.

Був вечір.Миша вже дійшов.Він також взяв намет.Також він взяв вудку, відро.Для риболовлі.Також він взяв посібник для рибалок,мисливців,енциклопедію всіх тварин з їх повним описом(Повадки,місця проживання,харчування,розміри,вороги,зовнішній вигляд).Ще й Червону Книгу прихопив.Там були всі тварини світу на межі вимирання.Там було все те ж саме, що і в книзі про тварин.А ще для інтересу він прихопив книгу всіх вимерлих і стародавніх тварин з самого утворення планети.
  Був червень, навіть о 11 годині вечора ще було світло.Він поставив намет, підвісив туди ліхтар, все потрібне склав,а ножик, сірники залишив у кишені.Далеко він вирішив не відходити від намету.А батько йому взагалі дозволив гриби не збирати,а просто навчитися жити в дикій природі самостійно.
  Поки Мишко приготувався до житла,вже й ніч настала, і він ліг спати.Настав ранок.Мишко прокинувся вже тоді,коли сонце було високо.Взагалі його розбудили сороки.
«Ненавиджу ворон,сорок,галок!Спати своїм карканням не дають!»- злобно подумав Міша.Потім він подумав:»А навіщо я набрав стільки речей?».Але потім з цим змирився і вирішив приготувати собі їжу.Він взяв рушницю,сокиру,зарядив рушницю і пішов.Зарубки теж робив.Але робив він їх так,щоб не забути і відрізнити куди йти.Тільки він пішов як йому попався…Песець!Їх взагалі не повинно бути в цих місцях,а взагалі батько колись йому говорив: «у нас, сина, песці завелися, акуратніше!».Він скинув рушницю і стрельнув.Він був міток,але на цей раз він лише поранив тваринку.Він побіг за ним, стріляючи і роблячи зарубки.Песець нарешті видихався і впав.Мишко підбіг до нього.Песець так жалісно на нього дивився,що Мишко стріляти знову не став.Він поніс тварину в намет, погортав книгу і прочитав: «песці-всеїдні тварини».Він почухав голову і вирішив приручити його за допомогою м’яса.»Але де ж я м’ясо візьму?»- подумав Міша.І він вирішив підстрелити хоча б глухаря.Довго Мишко його шукав, нарешті знайшов, застрелив і поніс знесиленому песцю на їжу.Доніс його до песця,песець поїв і через тиждень зміцнів і вирішив не тікати.Мишко його не раз виганяв,але нарешті здався,тому що песець кожен раз приходив назад і жалібно вив,як ніби говорив:
-Не виганяй мене господар,ти мене вилікував,годуєш,а за добро добром платять.
«Ось ще тварина забезпечувати якось потрібно!»-подумав він.Взагалі той песець був добрий і півночі не спав,охороняючи свого господаря.Був він невеликий з блакитними оченятами і був він біло-сірий.Також Мішутка прочитав: «песці живуть від 6 до 10 років».Мишко визначив,що песцю близько 3 місяців.Так Мишко песця і приручив і жили вони разом.Песця він назвав «Орел».Через тиждень Міші набридло жити в лісі,він наловив купу риби і з Орлом пішов додому.Він не заблукав і вже до вечора прийшов в пункт призначення-будинок.Батьки спочатку злякалися песця,але Міша їм і бабусі з дідусем все пояснив.Ось і все!!!
                Кінець!!!

Еще почитать:
Глава 4 Дежавю
Рассказ, которого нет (часть 1)
Ойра-Ойра •○●
Глава 28 «Балкон»
Ульяна Бударина
Заметки владельца мастерской. Внезапный конкурс.
Нэд Николсон
20.03.2019


Похожие рассказы на Penfox

Мы очень рады, что вам понравился этот рассказ

Лайкать могут только зарегистрированные пользователи

Закрыть